Секрети криптовалют: ринок в Україні вже поділився на "легальний" і "нелегальний"

14-05-2018 11:01:31

Ще не отримавши статусу валюти, "кріптоденьгі" вже почали купувати деякі риси валюти "справжньої. У тому числі не найкращі. Зокрема, ринок криптовалют вже поділився на легальний і нелегальний. Про це на iForum, який нещодавно проходив в Києві, говорив засновник агентства KUNA Михайло Чобанян.

Який сенс вкладається в поняття "легальний" і "нелегальний" ринок криптовалюти, якщо сама криптовалюта як така існує, можна сказати, на правах "нелегала"? Адже ні її статус, ні правила в українських (і не тільки) законах ніяк не прописані. Ми розпитали про це експертів.

90-95% ринку криптовалют знаходиться в тіні


"Правильнее было бы говорить о "белом" и "сером" рынках. "Белый" – тот, который работает через банковскую систему, по безналичным расчетам, и "серый" – рынок наличных платежей", – объяснил Михаил Чобанян.

За його словами, небезпека "сірого" ринку полягає в тому, що рух коштів на ньому ніяк не відстежується. У той час як при оплаті через банк держоргани фінансового моніторингу бачать, хто і в якому обсязі проводив платіж або отримував гроші. Саме тому ті, хто розраховує використовувати криптовалюту як спосіб здійснення не зовсім законних грошових операцій, віддають перевагу саме розрахункам "кешем". Зокрема, якщо треба таємно вивести гроші за кордон, розплатитися за наркотики і т.п.

"Как правило, те, кто пользуется банками, не пытается что-то спрятать", – подтверждает Михаил Чобанян.

Але чи правильно зворотне твердження? Чи означає це, що всі ті, хто використовує готівкові розрахунки, неодмінно намагаються щось приховати або використовувати криптовалюту в незаконних цілях?

"На сегодняшний день физические лица могут беспрепятственно покупать и продавать криптовалюту, в том числе используя безналичный расчет. А вот юридические лица не могут этого делать, поскольку непонятно, как классифицировать такую операцию. Это инвестиция? Денежные средства? Как ее проводить по бухгалтерии? Поскольку статус криптовалюты не урегулирован, этот вопрос остается открытым, и каждый может трактовать его по-своему. Но в итоге юридические лица не могут сегодня покупать криптовалюту напрямую. Разве что открыв какой-то венчурный фонд, который проинвестирует такую покупку, а затем юрлицо купит акции или паи этого фонда", – говорит старший аналитик ГК FOREX CLUB Андрей Шевчишин.

Зрозуміло, що, щоб уникнути складнощів, юридичні особи вважають за краще не "світитися" на "офіційному" тобто "білому" ринку криптовалют.

Крім того, при проведенні таких операцій через банк виникає питання оподаткування.
"Предположим, некто в 2016 году купил биткоин за 1000 долларов, а в конце 2017-го продал ее по 17-20 тысяч – таким был курс на то время. Таким образом, его прямой доход за год составил 16-19 тыс. долларов. И с этой суммы, по украинскому законодательству, нужно уплатить налог", – продолжает Андрей Шевчишин.

Платити "зайві" податки, зрозуміло, ніхто не любить, а тому, якщо є можливість, більшість криптовласників в такій ситуації зволіють оформити купівлю-продаж за "живі" гроші.
В результаті обсяг "сірого" ринку фахівці оцінюють в колосальну цифру - 90-95%.
"Так как это рынок нелегальный, точно его нельзя просчитать. Но по косвенным признакам можно сказать, что процентов 90-95 рынка криптовалют – это "кэш", а процентов 5 – безналичные расчеты", – говорит Михаил Чобанян.

Анонімність залишається лише частковою


Вирішити проблему "тіньового" ринку допоможе врегулювання статусу криптовалют, вважають експерти.

"Большинство развитых стран Азии, Европы и Америки ввели обязательную идентификацию для операций с криптовалютой. В этих странах биржи должны полностью идентифицировать покупателя или продавца, и уже исходя из этого проводить операции. Если раньше все происходило полностью анонимно, никто не знал, кому принадлежит криптовалюта, что с ней происходит, то США первыми перешли к идентификации ее собственников и ввели жесткие требования. Сегодня купить криптовалюту в США, не пройдя регистрацию, невозможно. Для этого американцу нужно ехать в другую страну и везти деньги туда", – рассказывает Андрей Шевчишин.

Старший аналітик FOREX CLUB впевнений, що саме існування "сірої" зони на криптовалютному ринку дозволяє використовувати її в злочинних цілях, включаючи виведення грошей з країни і фінансування злочинної діяльності. Саме тому необхідно врегулювати статус криптовалюти і ввести правила, які мінімізують використання цих технологій в непристойних цілях.

"В первую очередь нужно урегулировать позицию криптовалют в структуре экономики. Затем регулятор (Нацбанк, министерство финансов, комиссия по ценным бумагам) должен идентифицировать биржи и зоны обмена и выдвинуть требования по идентификации их клиентов. Если рынок будет урегулирован, если внедрят спецификацию – большая часть операций будут осуществляться через безналичный расчет, – считает Андрей Шевчишин. – По нашему законодательству, любые денежные операции на сумму более 50 тыс. грн должны осуществляться через банк. Сейчас один биткоин стоит 9350 долларов, или 244 тыс. грн. То есть купить даже один биткоин за наличные нельзя".

Проект комплексного закону про криптовалюти вже на підході


Як розповів Михайло Чобанян, в Україні повним ходом йде підготовка до законодавчого врегулювання статусу криптовалюти, і це може відбутися вже цієї осені.
"Сейчас мы занимаемся подготовкой законопроекта, в котором будут прописаны нормальные правила и который позволит перевести все денежные потоки крипторынка в банки. Не нужно будет ездить с чемоданами денег по подворотням, чтобы купить криптовалюту. Это можно будет сделать через банк, обычным банковским переводом", – говорит руководитель биткоин-агентства KUNA.

Підготовкою нового законопроекту займається робоча група, в яку входять представники асоціації "Блокчейн Україна", кількох юридичних фірм, а також співробітники Національного банку України, інших фінансових регуляторів, народні депутати і силовики.

"Думаю, к началу лета у нас уже будет готов вариант, который мы сможем представить на суд общественности. Его можно будет изучить, внести правки-корректировки и предложения. У нас будет, по сути, все лето для того, чтобы доработать законопроект, а осенью мы планируем подать его в Верховную Раду и добиться голосования", – делится планами Михаил Чобанян.